Територіальні органи ДФС
у Донецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування

Стосовно коригування фінансового результату на суму безповоротної фінансової допомоги.

15.07.2016

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III  Кодексу.

Порядок формування витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, згідно з яким витрати визнаються одночасно при зменшенні активів або збільшенні зобов'язань.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи.

 

2.  Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Луч»  на лист від 18.05.2016 №38 (вх. від 24.05.2016 № 2783/10) щодо порядку оподаткування пайового внеску при приватизації квартири.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VII (далі Податковий кодекс України) платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платником податку на прибуток  відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об’єкт оподаткування  згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначається як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Щодо порядку визначення фінансового результату – відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює нормативно-правове регулювання, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку.

Таким чином, з питань порядку відображення операцій в бухгалтерському обліку необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом, не є платниками податку на прибуток.

Декларування доходів та видатків об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відбувається наданням Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 85 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2014 за 3 276/25053).

Таким чином, Податковим кодексом України не визначено окремого порядку оподаткування прибутку неприбуткової організації, отриманого у вигляді пайового внеску при  приватизації раніше не приватизованої квартири, яка відноситься до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

 

3. ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА МИХАЙЛІВСЬКА» області на лист від 16.05.2016 №16-05-2016-05 (отриманий 24.05.2016) стосовно виникнення будь-яких зобов’язань під час проведення ліквідаційної процедури при здійсненні списання втраченого майна на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) для цілей податків платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 Кодексу).

Позиція ДФС України з вищезазначених питань, викладено у листі від 06.01.2016 № N 157/6/99-99-19-02-02-15 (наявний в системі ЛІГА:ЗАКОН), зокрема.

1.Щодо коригування фінансового результату при визначенні оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік.

Починаючи з 1 січня 2015 року змінено порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Так, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначено нормами ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Таким чином, при визначенні оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу на суму залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів при його списанні.

Списання знищених товарно-матеріальних цінностей (готової продукції та малоцінних швидкозношувальних предметів) здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

2. Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ списання основних засобів, що були знищені на території проведення АТО.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Кодексу у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Враховуючи викладене, лише після встановлення факту ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів суб'єкт господарювання має право на застосування положень та п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

При цьому якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів відбулась у зв'язку з викраденням, знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства, для суб'єкта господарювання така ліквідація не розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами відповідно до абзацу другого п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

3. Щодо відображення в податковому обліку списання товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення АТО

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, при списанні запасів та готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) в зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

База оподаткування при списанні таких товарно-матеріальних цінностей визначається виходячи з вартості їх придбання.

4.Щодо визнання витратами залишкової вартості основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, які неможливо вивезти із зони АТО

Тимчасові заходи для підтримки суб'єктів господарювання в зоні проведення антитерористичної операції визначено Законом України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669).

Статтею 1 Закону N 1669 встановлено, що період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ N 405) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку населені пункти, де проводилася АТО, яка розпочата згідно з Указом N 405.

Закон N 1669 не скасовує обов'язків, визначених розділом III Кодексу формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток за загальними правилами.

Враховуючи зазначене, вказані обов'язки мають бути виконані платниками податку на прибуток у повному обсязі.

Також відповідно до п. 7 розділу I Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142 (далі - Положення N 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

При цьому згідно з п. 8 Положення N 879 підприємства, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Протягом терміну дії Закону N 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст. 10 Закону N 1669).

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання, визначено у Положенні N 879.

Таким чином, після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб'єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та/або податковій звітності.

До списку