Територіальні органи ДФС
у Донецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Щодо надання консультації по питанню визначення податкового періоду виникнення права на податковий кредит у покупця у разі відвантаження та формування податкових зобов’язань продавцем в одному періоді, а фактичного отримання товару покупцем у наступному

04.08.2016

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4. статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.

Згідно   з п. 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

 

Враховуючи, що дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними залежно від умов договору, з метою визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту покупцем таких товарів (відвантажені постачальником, але не отримані покупцем товари в дорозі) слід враховувати момент отримання товарів/послуг, що зазначається у товарної накладної, акті прийому-передачі або іншому документі, що підтверджує отримання товару/послуги.

 

Разом з цим пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на зазначене реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ, своєчасної реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше періоду отримання такого товару.

            У разі складання постачальником зведеної податкової накладної відповідно до п. 201.4 ст. 201 Кодексу право на формування податкового кредиту у покупця виникає не раніше отримання всіх партій товару, що входять до складу такої зведеної податкової накладної, за умови своєчасної реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН.

            Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказам Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (далі – Наказ №88) із змінами та доповненнями, дано визначення первинних документів (п.2 Наказу №88). Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

            Згідно п.198.1 та 198.6 статті 198, п.201.10 статті 201 Кодексу податковий кредит формується на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН платником податку, які є первинними документами.

Таким чином, включення однієї частини зведеної податкової накладної до податкового кредиту в одному податковому періоді, а другої частини зведеної податкової накладної в іншому, є неправомірним, оскільки така накладна втратить ознаки первинного документу в кожному періоді включення, та обов’язковий реквізит обсяг господарської операції (кількість та загальна вартість товару/послуги) не буде відповідати податковій накладній, яка була зареєстрована у ЄРПН.

 

До списку