Територіальні органи ДФС
у Донецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи задоволені Ви регулярністю оновлення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua)?

Про актуальні питання легалізації праці та заробітної плати- на «гарячій лінії» у Бахмутському управлінні ГУ ДФС у Донецькій області

08.11.2018 -

Нещодавно в ході телефонної «гарячої лінії» з платниками податків спілкувався заступник начальника Бахмутського управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Клюєв Сергій Анатолійович. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо легалізації праці та заробітної плати, які надходили від платників під час проведення заходу.

Запитання: Яку відповідальність несе роботодавець у разі укладання договору ЦПХ замість трудового?

Відповідь:  Досить часто суб’єкти господарювання (фізичні особи та фізичні особи-підприємці) для виконання певних робіт чи послуг укладають договори цивільно-правового характеру. В кожному  випадку існують різні вимоги щодо змісту договору, документального підтвердження наданих послуг чи виконаних робіт, оподаткування виплаченого доходу і навіть відображення у звітності. Договори ЦПХ з фізичною особою-підприємцем несуть ризики податкових перевірок щодо обґрунтованості виплат, правильності їх оподаткування або неоподаткування.

      Договори ЦПХ зі звичайними фізичними особами підпадають під пильний контроль. Для інспектування в поле зору потрапляють суб’єкти господарювання, у яких за даними звітності застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ більше року, а також у яких 30 і більше відсотків працівників працюють за такими договорами. Важливо, щоб роботи чи послуги за договором ЦПХ  не збігалися із функціоналом працівника за його основною посадою або функціоналом інших працівників.

 

Запитання: В яких випадках можливе оформлення стажування та обговорення випробувального терміну ?

Відповідь: Намагання підмінити трудовий договір випробувальним терміном або стажуванням на сьогодні є поширеним порушенням. Питання щодо встановлення випробувального терміну регулюється нормами ст.26 КЗпП і застосовується виключно до трудових відносин. Тобто випробувальний термін може бути застосований виключно до особи, з якою укладається трудовий договір, що має на меті перевірку відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю та виплачується зарплата. Встановлення працівнику безоплатного стажування є порушенням норм трудового законодавства. Стажування означає процес набуття  особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, навчання на робочому місці для здобуття практичних навичок у певній професії.  Проходження стажування при прийнятті на роботу передбачено для осіб певних категорій. Зокрема, для студентів та учнів. В цьому випадку стажування передбачає укладання договору про стажування, видання наказу про стажування, оформлення програми стажування, внесення запису до трудової книжки про походження стажування. Також стажування можливе для безробітних (ст.8 Закону України від 05.07.2012р. №5067-VI «Про зайнятість населення»). Таке стажування здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним центром зайнятості.

 

Запитання: Чим відрізняється трудовий договір від цивільно-правового?

Відповідь:  Укладання таких договорів базується на різній нормативні базі: трудові договори регулюються на підставі КЗпП, договори ЦПХ – цивільним законодавством. Зазвичай трудовий договір укладають у тих випадках, коли необхідно, щоб виконувалася робота за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, як правило, на постійній основі, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Сторонами договору є працівник та роботодавець. Роботодавець веде облік робочого часу працівників, а працівники підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку. За виконану протягом місяця роботу працівник отримує заробітну плату у вигляді окладу згідно з штатним розписом та надбавок, премій, інших виплат, передбачених колективним договором чи іншими локальними документами роботодавця у визначені терміни.

         Договори ЧПХ на виконання робіт (надання послуг)  мають не системний характер, а здебільшого разовий.  Предмет договору є не сам процес роботи, а її результат, наприклад, працююче обладнання чи бухгалтерські послуги. Сторонами договору  ЦПХ є замовник та виконавець. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує і виконує свою роботу на власний ризик. Виконавець позбавлений соціальних гарантій (права на відпустку, матеріальну допомогу, компенсацію). За договором ЦПХ виплачується винагорода за конкретну роботу на підставі підписаних актів приймання-передачі робіт чи послуг.

         Таким чином, предметом трудового договору є праця, тоді як предметом ЦПХ – виконання стороною визначеного обсягу робіт.

 

Запитання: Як визначити «мінімальний страховий внесок»?

Відповідь: Згідно з п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та підлягає сплаті щомісяця. У 2018 році сума мінімального внеску становить 3723 х 22% =819,06 грн.